|
На прошлой неделе на Корреспондент.net состоялся чат с известным украинским писателем-сатириком и художником Лесем Подервянским и журналистом, актером Миколой Вереснем. Вслед за видеозаписью чата Корреспондент.net размещает его текстовую версию.
[…]
Ви не сумуєте за романтичним періодом кінця 1980х – початку 1990х?
– Звісно, ні – тоді ж іще був совок. Я дуже зрадів, коли совку настав пі…ц і закінчились радянська влада й комунізм, бо різниця стала величезна. Зараз мені значно комфортніше. Рецидиви совка є й тепер, але жити в концтаборі […]
Формат наступний: Лесь читав щось із свого (добре відомого публіці), Олег під боян (потім – гітару) виконував щось не менш відоме; чергування музики й читання – гарний формат.
[…]
Влада загнала себе в глухий кут. Таку думку стосовно арешту Юлії Тимошенко у журналі “Країна” висловив художник і драматург Лесь Подерв’янський.
[…]
Нещодавні читання смачної п’єси Владіміра Сорокіна «Щі» у рамках ІІ Фестиваль сучасної драматургії «Драма.UA» у новоствореному музеї-ресторані сучасного мистецтва «САЛО» не спостерігали такого ажіотажу, як читка творів Леся Подерв’янького. А, здавалося б, і те, і інше – драматургія, і тут, і там – без «міцного» слова не обійшлося, та все ж… Послухати українського класика […]
«… Тiльки Фiлiн продовжує iстерично битися лобом в стовбури на своїй рiзосецi, iстерично повторюя: “Прийшли! Прийшли! Та тiльки конi де?! Де конi, censored , де конi?!” В жахливiй тишi страшно падають вiковiчнi дерева …».
Так закінчується п ’ єса Лес я Подерв’янського «Павлік Морозов». Так живуть зараз в Україні. В жахливій тиші падають […]
«Учись у всьому побачити, відчути, зрозуміти. У нескінченності є лише я, скажи собі. Немає кого більше винити. Куди думкою не пронесусь, вершу нескінченності діло. Бо всюди мій вічний дім, точніше — моє нескінченнеє тіло». Ось так… Дивлюсь на сонце — це мій орган. Без нього я не можу. І без далеких зірок не існую. Один […]
|
|