Лесь Подерв’янський: “Росiяни нас просто ненавидять”

 

 

 

Відомий письменник поділився думками про асоцiацiю з ЄС, слабкiсть Путiна i нових героїв України. “Бiльшiсть у нас сьогоднi думає: Путiн — поганий, а росiяни — хорошi, — каже український письменник. — Це зовсiм не так. Путiн i росiяни — це єдине цiле… Слiд нарештi зрозумiти: поряд iз нами — ворог!”

…Лесь Подерв’янський — поважний художник (виставлявся у США, Швецiї, ФРН), та бiльшiсть знає його як письменника. Скан­­дального, епатажного, шокуючого. Та й пiд час iнтер­в’ю вiн не особливо добирає слова.

Перемир’я нарештi при­пинено, але бiльшiсть українцiв так i не зрозумiли: навiщо його продовжували? Це ж лише призвело до подальших наших втрат…

— Єдина логiка у дiях української влади, яку тут можна було простежити, — бажання отримати карт-бланш на свободу дiй. Мовляв, бачите, ми зробили все, що могли, i от який результат. А тепер ми починаємо! Тобто це було потрiбно для легiтимiзацiї воєнних дiй. Далi Київ повинен дiяти бiльш жорстко й рiшуче. Якщо цього не вiдбудеться, втрачається будь-яка логiка. Адже очевидно, що всi цi переговори з Москвою — фiкцiя!

А в нинiшнiх дiях Путiна ви бачите якусь логiку?

— Ну, а що Путiн? Вiн робить те, що хоче росiй­ський народ. Нiчого бiль­ше! Бiльшiсть у нас сьогоднi думає: Путiн — поганий, а росiяни — хорошi. Це зовсiм не так. Путiн i росiяни — це єдине цiле! Тож iз тими сталiнськими мантрами про братнiй народ та з iншими манiпу­ляцiями треба закiнчувати. Це не має нiчого спiльного з дiйснiстю. Слiд нарештi зрозумiти: поряд iз нами —ворог. Їх 150 мiльйонiв, нас сорок п’ять. От i все. Така реальнiсть. Вони нас просто ненавидять за те, що ми є тими, ким ми є. У них така логiка. Ну що ж, мусимо довести їм, що ми будемо iснувати, або ж зникнути як народ. Альтернативи у нас немає!

Свiжi соцопитування засвiдчують, що в Путiна знову зростає рейтинг…

— Це, власне, пiдтвер­джує те, що я кажу. Путiн сьогоднi не робить нiчого такого, чого не хочуть ро­сiяни! I диктатор, якщо вiн розумний, завжди так дiя­тиме. Просто слiд згадати iсторiю: коли, наприклад, у 1941 роцi ми воювали з Нiмеччиною, то воювали не з Гiтлером, а з усiм нiмецьким народом, який його вибрав. Погодьтесь, воювати з Гiтлером було б набагато легше, нiж з його народом… I тут — те саме!

Як ви вважаєте, чи є у господаря Кремля “слабкi мiсця”?

— Звичайно, у нього є слабкi мiсця. Бо сильна людина не брехатиме. Брешуть лише слабкi! Зрештою, що там Путiн, Росiя як держава дуже слабка. Це тiльки так здається, що вони могутнi та непоруш­нi, а насправдi… Пригадайте, колись Радянський Со­юз теж видавався таким мiцним, а розвалився за три днi. Саме тому, що влада брехала. Тут — те саме, навiть гiрше.

Україна нарештi пiд­писала Угоду про асоцiацiю з ЄС. Дехто назвав це “iс­торичною подiєю”, дехто — “цивiлiзацiйним вибором”… А якi епiтети вжили б ви?

— Я не вживатиму таких високих слiв. (Усмiхається). Як на мене, це був вибiр мiж лайном i морозивом. Перше — це Митний союз, куди нас тягнула Москва, а друге — ЄС. Звичайно, вiд морозива також можна захворiти, але… У протилежної сторони я взагалi не бачу нiяких плюсiв. Тому що лайно завжди є просто лайном! Там навiть зверху не полито шоколадом. (Смi­ється). У Митному союзi, я так розумiю, взагалi не йшлося про економiку. Бо Росiя про неї зовсiм не дбає. Це її абсолютно не ї..е. Її ї…е тiльки полiтика, точнiше геополiтика, якою Москва керується.

Фракцiя “Свободи” про­понує розiрвати дипломатичнi вiдносини з Москвою, “Батькiвщина” менш радикальна — виступає за введення вiзового режиму. Це вихiд?

— Я думаю, що вiзовий режим треба вводити. Це — логiчно. Але перед тим непогано було би перекрити кордон. Наскiльки я розумiю, вiн сьогоднi не перекритий. Тож запроваджувати вiзи з Росiєю, маючи “прохiдний двiр”, — абсурд!

Та кордон — це лише одне з питань. От нинi “виплили” факти, що всi цi “ячейки”, на яких нинi виросла “ДНР”, iснували з 2007 — 2008 рокiв. Виникає питання: що робила роз­вiдка, контррозвiдка, всi цi СБУ й iншi структури, на якi видiляли кошти? Те, що вiдбувається нинi на сходi країни, готувалося давно. I є багато свiдкiв!

Тепер часто акцентують увагу на жертвах, яких зазнає Україна в АТО. Але ж є приклади справжнього героїзму. Читаю в новинах: бiйцi, щоб не здаватись вороговi, пiдi­рвали себе в танку, десантники, оточенi зусiбiч сепаратистами, взялися за руки i вирвали чеку гранати… Чо­му про цих героїв телебачення розповiдає нiби мимохiдь?

— Ну, я тiльки “за”, щоб про них розповiдали людям! Вони — справжнi ге­рої. Цим хлопцям має бути поставлений пам’ятник, на якому треба викарбувати всi iмена. Вони мають от­ри­мати посмертно звання Героя України, а їхнi сiм’ї — повний пакет соцзабезпечення (в тiм числi безплатне навчання для дiтей). Так, як це роблять у нормальних країнах…

До речi, я пiдтримую і заснування Верховною Радою ордена Небесної сот­нi. Єдине — у нашiй державi якось не склалося з нагородами. Зазвичай їх отримують негiд­ники (навiть звання Героя України). Тому тут треба щось змiню­вати. Аби новi нагороди отримували тi, хто справдi того вартий!

Богдан БОНДАРЕНКО, фото Ярослава СТАНЧАКА

Джерело: http://www.expres.ua/main/2014/07/10/109334-les-podervyanskyy-rosiyany-nas-prosto-nenavydyat

Твоя особиста думка нас тут не цікавить