16 квітня відбулася довгоочікувана прем’єра, яка зібрала повний зал столичної “Кінопанорами” – театральна вистава “Павлік Морозов” за п’єсою відомого українського художника-живописця та письменника Леся Подерв’янського.
Про те, що відбувається щось цікаве, ясно було одразу – біля кінотеатру розстелили червону доріжку, було багато журналістів, фото та відеокамер. А бажаючих потрапити усередину було значно більше, ніж квитків та запрошень, тому багатьом довелося стояти по боках глядацької зали.
Кожному, хто хоч трохи знайомий з творчістю Леся Подерв’янського–драматурга, ще перед початком дійства було зрозуміло, що вистава ця – не для ніжних вух. Дійсно, ненормативної лексики у виставі дуже багато, тому вхід до зали особам, що не досягли 21-річного віку, заборонений. Втім, якими іншими словами можна відобразити на сцені нашу дійсність? Вистава “Павлік Морозов” – це той сучасний український театр, яким його бачить Подерв’янський.
Поставив виставу давній друг Леся – режисер з Німеччини Андрій Крітенко, в створенні костюмів допомогла його дочка – Анастасія Подерв’янська, а сам письменник виступив в незвичній для себе ролі сценографа. З Німеччини також запросили майстрів по світлу – режисера Себастіана Альфонса та художника Петера Мюллера, їх робота дуже прикрасила виставу, як і відеоряд на заднику сцени.
Жанр вистави визначили як епічну трагедію, бо на думку автора п’єси, коріння цієї історії лежить глибоко у давній Греції. Саме тому, окрім звичних героїв – сім’ї Півліка Морозова – в п’єсу автор вплів різноманітних богів та міфічних створінь: потвор Альонушку (Ірина Стригіна, Катерина Шаміна) та Сфінкса (Світлана Вольнова), сліпоглухонімого пророка храму Аполлона (Георгій Фомін), богинь помсти Суку (Олена Хижна) і Бл*дь (Олена Рєпіна), вісника богів Клімакса (Артур Бафта), бога смерті Танатоса (Андрій Середа). До речі, лідер гурту “Кому вниз” – Андрій Середа – виступав також і в ролі ведучого, оголошуючи дії вистави.
Розповідаючи про процес роботи над виставою, Подерв’янський зазначав, що початковий текст п’єси змінювався під час репетицій.
“Ми викидаємо те, що не потрібно, а просто на коліні дописуємо те, що потрібно. Текст, що буде у виставі, суттєво відрізняється від “канонічного”. З цим проблеми нема – тут для нас немає нічого святого. Я сам це написав і сам можу все перекреслити”, – пояснив він.
Для того, щоб бути затвердженими на роль, акторам можна було і не мати профільної освіти, головне – відповідати авторському баченню того чи іншого образу п’єси. Так, на роль генерала Власова було затверджено відомого журналіста Миколу Вересня і, можна сказати, що з дебютом він впорався добре.
Щодо головної ролі у виставі – Павліка Морозова – то цікавим є те, що починав роботу над образом інший актор – Олександр Новиченков, проте на виході глядачу був представлений Євген Капорін. Його Павлік максимально відповідав герою п’єси – брутальний, безпринципний юнак, який за сюжетом вистави зазіхнув навіть на трон богів.
Цікава роль у Володимира Ямненка – його Філін, агент генерала Власова, живе в лісі, “зливаючись з природою”, поки на нього не натрапляє піонерський загін на чолі із вчителем атеїзму та піонером-героєм Павліком. Саме перед очима Філіна проходять всі невеселі події вистави, тому в кінці йому нічого не залишається, як зробити сумні пророцтва щодо подальшої долі людства.
З іншого боку, тільки такий автор як Лесь Подерв’янський, міг сумну історію розповісти в притаманній йому жартівливій манері, використовуючи специфічну лайливу мову. Виставу дійсно можна розтягти на веселі цитати, проте переказувати їх – справа марна, то треба чути і бачити.
До того ж, вистава дивним чином переплітається з нашою сучасністю, в жартівливих на перший погляд персонажах кожен може пізнати реальних людей або навіть себе.
Наступний показ цієї вистави відбудеться 30 квітня в приміщенні “Кінопанорами”.
Всі фото: Тарас Олійник, ml8.livejournal.com
