Після парламентських боїв Лесик Доній лежить в лікарні під крапельницею. У нього струс мозку. Він казав, що депутати оточили його з трьох боків і намагалися поцілити ногами в яйця. Він отримав по голові, коли намагався захистити нижню лінію. В цю ж саму мить ситий гарант незрозумілого фуфла під назвою «Українська конституція» «рассуждав» у місті Страсбурзі, що голодомор не є геноцидом. Йому аплодували ситі депутати від Кремля. Вимальовується проста схема: наші нові господарі надають Москві те, що вона забажає, а на взаєм ті беруть їх під свій захист. Від нас.
Щось не гаразд у цій країні. Коли в Конституції записано, що на нашій території не може бути іноземних військових баз, а вони є – це фуфло.
Коли Бандера і Шухевич не є героями України, а Литвин і Медведчук – герої, це – фуфло.
Коли у двадцять першому столітті в цій країні збираються ставити пам`ятник Сталіну – це дикунство і декларація відмови від незалежності. На цьому (на пам`ятнику) і буде поставлена остаточна крапка, тому що відомо, який суспільний лад панує в тих країнах, де стоять пам`ятники Сталіну та Гітлеру. Якщо ви барани – готуйтеся. Якщо ж ні – теж готуйтеся.
Лесь Подерв’янський
постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/ukr/news/news-374812.html
