Автор: Ыык.
Апокаліпсіс
Дійові особи:
Пушкін – кацап;
Чєхов – кацап;
Толстой – кацап;
Тарас Шевченко – митець;
Лесь Поддерв’янський – митець;
Чічоліна – потворна стара блядь, скрізь вкрита мандавошками.
Голос з неба – той хто його почує має єдине бажання – поглибше забитися в дупу та ніколи звідти не вибиратися; Пророк Самуїл та інші жиди.
Ставок. В затишному місці під вербою стоїть котел з лайном. В лайні сидять Пушкін, Чєхов, Толстой. На вербі сидить Чічоліна та сцить на кацапів. Пушкін закохоно дивиться на Чічоліну. Його права рука робить швидкі рухи, при цьому розплескуючи лайно навколо себе. Чєхов дуже нервує та час від часу витирає заляпане лайном пєнсне. Толстой видає, що йому все похую. В десяти кроках від кацапів зручно розташувалить Тарас з Лесем. Вони дудлять горілку “Гетьман” та смачно хрумкотять ніженськими огірками. Тарас з лютою ненавістю дивиться на кацапів. Лесь, навпаки, дуже спокійно та іронічно спостерегає за тим що коїться, час від часу щось записуючи до свого зошита.
Пушкін (натхнено в такт з рухами). Я помню чудноє мгновєньє. Я помню чудноє мгновєньє…
Тарас. Яка ж фантазія у нас убога. Хіба ж це можна порівняти з стражданнями, що наш народ від них терпів. Ні, з такой фантазієй убогой ніколи ми не станемо державою міцною. (Підходить до Чєхова та пиздить його по єбальнику).
Чєхов розуміє, що щось треба робити, бо зараз упиздять.
Чєхов (дуже нервовно, намагається базікати українською). Вельмишановний пане! Якщо ви хочете увєлічіть стражданія моі, то разрєшітє мнє вилєзті з котла та прісоєдінітся к вам. Бо наівисшєє стражданіє інтєлєгєнтної людини, ето відєть страждання своїх товарищів, і понімать, що не можешь ані помочь їм ані раздєліть с німі їх стражданія.
Тарас нічого не розуміючи витріщує очи на кацапа. Лесь регоче. Несподіванно для себе Пушкін еякулює Тарасові прямо на лице. Від такого нахабства Тарас втратчає залишки розуму.
Тарас (до Леся). Що з цим робити?
Лесь. Зав’яжи йому руки на спині.
Тарас робить те що йому каже Лесь. Кацап одразу ж починає волати. Тарас кидає кацапу в пащу купу лайна. Тим часом у Чічоліни закінчується сеча. Тарас з Лесем заливають їй до рота діжку з пивом.
Лесь (дуже поважно). Лєв Ніколайович, от скажіть, пожайлуста. От якщо справжній христіанин дуже хоче запиздити іншу людину, але не знаходить достойного приводу, то що він має робити: марнувати час, шукаючи приводу, або запиздити подлюку без зайвих зволікань. (Толстой майстерно робить вигляд, нібито він дуже зайнятий думками про спасіння чєловєчєства).
Лесь. Лєв Ніколайович, от ви Богом ізбрана людина. Ви маєте врятувати всьо чєловєчєство. Але хіба ж можна з любов’ю ставитись до людства, коли поруч з вами сидять два його наймерзотніших представника і своїми брудними та смердючими душами затьмарюють світлий образ. Адже через них ви можете не виконати свого призначення.
Богоносець, освітленний гуманними ідеями Леся, з насолодою запизджує Пушкіна і Чєхова.
Голос з неба. Йолопе, ти все зіпсував.
Толстой падає в лайно, пропертий дерев’яним дрючком в формі блискавки з табличкою. На табличці церковно-слав’янськими літерами виведено непристойне слово. На сцені з’являється пророк Самуїл. З замурзаної кишені він дістає величезний шмат сала, прив’язує до нього кам’янюку і жбурляє це знаряддя прямісенько в котел. Тарас з Лесєм навипередки мчать до котла та з головою занирюються в лайні. Пророк Самуїл закидує котел Чічоліні в піхву, наче тенісний м’ячик в баскетбольний кошик. З огидними та розбещенними покриками “Цацкі – пєцкі” на сцену ввалюється товпа жидів та масонів. Вони влаштовують танок навколо верби з Чічоліною. Чічоліна розтуляє свою піхву і начебто пилососом “Самсунг” засмокчує всіх жидків разом з пророком Самуїлом. Тяга побільшується і згодом в піхву засмокчуються верба, ставок, Земля, Сонячна система, Чумацький шлях та весь Всесвіт.
Завіса
————————————
Автор: Ыык.
[ Цікаві Досліди – http://www.doslidy.kiev.ua ]
————————————
