Мігель де Сервантес.
Горнило пристрасті
Молодий дворянин Бертольдо Пупiнацiо, котрий приїхав в Сорбону для здобуття освiти, був людиною стриманої вдачi та м’якого характеру. Саме тому вiн не наштрикнув на довгу рапiру (подарунок батька, релiквiя роду Пупiнацiо) якогось невмиваного босяка, що наступив йому на довгий плащ, а тiльки лiниво дав в морду, грубо вилаяв i вiдiслав до дiдька.
Дворянин Бертольдо збирався продовжити свiй шлях, коли у вiкнi сусiднього будинку вiн побачив лице прекрасної дами, котрої ранiше нiколи не бачив. Дама була така чарiвна, що Бертольдо, збудливий, як i всi iталiйцi, раптом вiдчув незручнiсть i тiсноту десь у паху, що означало, що вiн вирiшив заволодiти цiєю дамою невiдкладно. Вiн пiдiйшов до окованих залiзом дверей i загупав в них ефесом рапiри. Дверi вiдчинив озброєний алебардою здоровило i, побачивши Бертольдо, спробував їх зачинити, але було пiзно. Закоханий, смикнувши дверi, увiрвався до коридору i ударом ноги розбив здоровиловi яйця. На зойки нещасного збiглися всi мешканцi будинку. Слуги, витягнувши кинжали та шпаги, кинулися на незваного гостя. Бертольдо був мистецьким фехтувальником. Зробивши пiрует, вiн спритним туше поклав одного. Потiм, вискочивши на вiкно, зiрвав з нього штору i кинув її на неприятелiв. От вiн уже на сходах. Швидким рухом робить флеш i його рапiра застряє в апендиксi одного iз слуг. Весь у кровi, вiн вламується до спальнi i зачиняє дверi на засув. На широкому лiжку лежить його дама з якимось лисим дiдком. Скидаючи на пiдлогу дiдка та розщiпнувши одночасно штани, вiн, не знявши чобiт i плаща, кидається на даму i затикає їй рота пристрастним поцiлунком…
На ранок його вiдвезли до буцегарнi за згвалтування іспанської королеви та образу короля, що робив поїздку iнкогнiто по країнi.
————————————
Автор: Мігель де Сервантес
Опублiкував у 11 нумерi газети “АУТ” у 1995 роцi О. П. Шмалiв.
Відформатував у HTML: Chill (chill at doslidy dot kiev dot ua) [ Цікаві Досліди – http://www.doslidy.kiev.ua ]
————————————
