Кока Черкаський.
Ромео та Джульєтта
(Драма на одну дію)
Ромео лежить на дивані, дивиться футбол і п’є пиво. Джульєтта робить вигляд, що порається по господарству.
Джульєтта. Ромео, любий, викинь сміття!
Ромео. Ну добре, добре, зараз, зачекай…
Джульєтта. Кому сказала, гадіна така?.. Іди і викинь сміття, підарасе! Іди, бо вб’ю тебе!
Ромео. Та зачекай, нівроку, люба, ось-ось закінчиться футбол…
Джульєтта. Ти заїбав мене,… отродьє. О, краще би ти здох, тоді, в гробниці… Клятий “Доппель Херц” усе зіпсував!
Ромео. Джульєточко, ще 5 хвилин… Поглянь: ось наші б’ють пенальті у ворота дурних отих слимакоїдів…
Джульєтта. То наші, а не ваші, підар… У вашому сімействі жиди одні, які в футбол не грають, а жруть лише мацу…
Ромео. У нас? Жиди? Нема у нас в роду жидів! І москалів нема! Ми – італійці чистокровні, факт! І поголовно граємо в футбол!
Джульєтта. Ага, нема? Та ти ж – найперший жид! Чи ж я не знаю, чи не я смокчу твій хуй обрізаний, як в справжнього єврея!
Ромео. Тю, тю, дурна! Він не обрізаний, то шпагою мене мій брат поранив ненароком, як фехтували у дитинстві ми!.. До речі, звідки знаєш ти, кохана, які в жидів хуї? І що це взагалі за слово – “хуй” – якесь кацапське чи москальське ти вживаєш? Невже не можна “пеніс” говорить?
Джульєтта. Не буду я казати слово “пеніс”, ха! немов яка селючка з передмістя Риму! І не роби мені всіляких зауважень глупих! Хіба забув, що целкою мене ти поімєл?
Ромео. Та ні, кохана, вибачай, хіба таке забудеш? Твої я крики пам’ятаю, їх чули всі, та й ті синці у мене під очима так довго заживали…
Джульєтта. Ну а раз так, то йди і викинь сміття, ти, придурку! Однаково ніякий з тебе футболіст! І заодно помий посуду, що з учора, а я полежу, бо чогось у мене голова несвіжа… Навєрно, буде дощ! Чи менструація у мене почалась?
Ромео. Господь з тобою, тільки тиждень, як закінчилася вона у тебе, люба!
Джульєтта. А ти мене не вчи! О, Боже! Воно мене ще вчити буде! Ти викинеш сміття оце колись? А то оп’ять в’їбу поміж очима!
Ромео. Ти заїбала вже мене, дурна корова! Не бачиш, що французи йдуть в атаку? Іди сама і викинь, коли хочеш, а про мене – не заважа воно мені. А як патякатимеш, то дістанеш в рило, і брата твого вб’ю я на дуелі!
Джульєтта. Ага, ось як ти заспівав! А хто ж казав, що в світі я найкраща? Хто соблазнив мене і целку поламав? Хіба забув, що я – неповнолітня? Чи хочеш у тюрму, у Хутори? А там тебе спєтушать – будеш знати!
Ромео. Їбав я ту тюрму, тебе і твою маму з Хуторами! Щоб знала, що за давністю років я непідсудний вже, отож! Пройшло три роки, скоро вже чотири!.. А ти була дурною – нею і помреш!
Джульєтта. Ти смерті захотів моєї??? Ну так што же? Однаково, життя немає в цій страні! Кругом одні жиди, і всі – такі зануди!.. Прийму я, мабуть, трішечки фосгену… Заман, зарін, V-гази, ціанід… А де ж фосген?
Ромео. Фосгеном, бля, я вчотра потравив усе твоє сімейство сране, під вухом щоб не гавкало мені… Бо телевізора дивитись заважали… І вже вони лежать в гробниці рівно в ряд, так акуратненько усі, як на параді… Шевченко, го-о-о-л!!!
Джульєтта. Тоді, раз так, мабуть візьму я ціаніду…
Ромео. Бери, бери, дурна, він, наче амаретто, вкусний дуже… Ну, молодець Шевченко! Хоч хохол, а грає, як Пелє чи Марадонна!.. (вимика телевізора) Ну все, ми взули цих дурних французів, гут, пардон мадам вас в сраку всіх підряд! Агов! Де сміття, Юліано? Бля… Ти що, серйозно отравилась?..(Картіна Рєпіна “Пріплилі”) Не дихає вона…От дурна, я ж пошутив нащот твого сімейства, вони усі живі, як Буратіни, хіба дурний я вишку получить? Ну а фосгеном потравив я тараканів, бо заїбали вже мене вони… Ой, бля, ну що ж ти наробила, сучка? Чи не могла ще хвильку зачекать? Ось, наказали ми дурних французів, лікує весь народ, переверта колесами уверх усі Рено, Пежо і Сітроени, і вип’ється за ніч вся самогонка… Ну а ти… як Гітлєр, отравилась, ненормальна! Робити що ж мені тепер? Невже усе життя я онаністом буду? Ні, краще вже я вмру разом з тобою, хоч ти й дурна! Ну, де цей ціанід???
Занавіс
————————————
Автор: Кока Черкаський
Відформатував у HTML: Chill (chill at doslidy dot kiev dot ua) [ Цікаві Досліди – http://www.doslidy.kiev.ua ]
————————————
