Театр – п’єса для телевізора на один акт та один антракт.

Театр

п’єса для телевізора на один акт та один антракт.

На весь екран телевізора вивіска.

ТІАТР РАСЙСКАЙ ДРАМИ І КАМЄДІЇ ІМЕНІ ПЄСНІ І ПЛЯСКІ

Голос Леся Подерв’янського оголошує дійові особи

Дійові особи

Василь Карпович – кубічної форми упиздень з отакенною пикою, у піджаку з краваткою, на голові у нього засмальцьований кашкєт, він добре вгодований та статечний як типовий голова колгоспу села Луценки Лохвицького району Полтавської області.

Люськя – жінка Василя Карповича, дебела доярка з квадратною сракою та повними пазухами цицьок, закутана у циганський платок.

Ельвіра Вілєнавна – субтільная учітєльніца общєствовєдєнія в старших класах средней школи с трємором рук, ознаками гіпєртєріоза і прічьоской «дулька на галавє».

Ємєля – персонаж россєйскай народнай сказки, адєт в касавортку, паласатиє штани, що заправлені в сапагі і картуз, в каторий заліхвацкі заплена адна рамашка.

Глафіра – персонаж россєйскай народнай сказки, адєта сарафан і какошнік, плєчі пакрити арєнбургскім пуховим платком.

Аркєстр рассєйскіх народних інструментав – гармоністи, ложкі, балалайкі, бубни, дудкі і піли, адєти точно так же как Ємєля.

Жєнскій Хор – дєвушкі, адєтиє как Глафіра.

Голос Владіміра Висоцкава.

А також конферансьє та працівники сцени.

 

Вивіска зникає, на екрані партер.

Аркєстр рассєйскіх народних інструментав грає увертюру “Російський танок”

В партері біля проходу сидить Василь Карпович, зліва від нього Люська, справа від нього прохід в партері, ще правіше від нього через прохід сидить Ельвіра Вілєнавна. Василь Карпович лузкає сємачку та спльовує лушпайки біля себе в прохід. Він відкинувся на спинку крісла, його підборіддя лежить на масивній грудині. Скляним поглядом своїх запливших жиром поросячих оченят Василь Карпович беземоційно спостерігає сценічне дійство.

Аркєстр рассійскєх народних інструментав грає повільну але ритмічну мелодію, ту саму що виконував жіночий ВІА в ресторані у кінофільмі «Афоня». При чому піли на пилках грають смичками.

Ємєля посеред сцени повільно в раскорячку (як Афоня у згаданому кінофільмі) витанцьовує традиційний народний сєрмяжний російський пустопляс та гучно тупотить чоботами по сцені.

Жєнскій Хор хороводом навколо Ємєлі здійснює традіційній російский танець «Берізка». Хороводом головує Глафіра. В момент, коли Глафіра та Жєнскій Хор проходять між Ємєлєю, що танцює, та Аркєстрам рассєйскіх народних інструментав вони за плечима руками розтягують сваї арєнбургскія пуховия платкі, а коли проходять перед глядачами, то загортаюсться сваї арєнбургскія пуховия платкі.

Ємєля (співає шаляпінскім басом):

Вийду на уліцу,

Встану на крильцо,

Всє дефкі хатят

Міня патрогать за яйцо.

Василь Карпович спльовувує лузгу в прохід партера праворуч від себе.

Глафіра (грайливо до Ємєлі):

Мілий чьо?

Да мілий чьо?

Василь Карпович спльовувує лузгу в прохід партера праворуч від себе.

Жєнскій Хор вторить за Глафірою:

Мілий чьо?

Да мілий чьо?

Василь Карпович спльовувує лузгу в прохід партера праворуч від себе.

Ємєля пістрибує та з гучним тупотом приземляється в постйокє струнко на сцену обличчам до глядачів.

Ємєля (різко викрикує):

Я влюбілся гарячьо!!!

Ельвіра Вілєнавна (до Василя Карповича):

Мужчіна, что ви сібє пазваляєте, как вам ні стидна???!!!

Василь Карпович спльовувує лузгу в прохід партера праворуч від себе.

Ельвіра Вілєнавна (до Василя Карповича):

Мужчіна, я, кажетца, к вам абращаюсь!!!

Василь Карпович спльовувує лузгу в прохід партера праворуч від себе.

В цей час Люська повертається вправо та нахиляється вперед, щоб через кремезність Василя Карповича подивитись, що там таке посміло зазіхати на її чоловіка.

Люська (до Ельвіри Вілєнавни):

Шо ти кричиш?!!!!

Тебе, шо, вчора погано виїбали?!!!!

Василь Карпович спльовувує лузгу в прохід партера праворуч від себе.

Мхатівська пауза.

Одразу після якої…

Василь Карпович спльовувує лузгу в прохід партера праворуч від себе.

Аркєстр рассєйскіх народних інструментав рєзко, як сітро, у несамовитому оскаженінні починає хуярити навіжено-швидкий російський матлот. При чому піли викидають нахуй смички, беруть калатушки, яким остервеніло їбошать по пилкам. Гармоністи в пориві музичної пристрасті рвуть гармошки як мавпа газету.

Під час цього торжества російського фолькльору…

Василь Карпович спльовувує лузгу в прохід партера праворуч від себе. .

Люська (дбайливо до Василя Карповича):

Вася, тібє ж завтра на работу.

Так тібє сало так чи пожарить?

Василь Карпович, якому весь цей бєрєндєйський шабаш вже вкрай остопизд, але він витримує свою статечність голови колгоспу, в черговий раз спльовує лузгу в прохід партеру, але непохітно як скеля, не смикнувши жодним м’язом ліца і тєла, громогласно ричить як занехаяний фрезерний верстат, так гучно, що перебиває скажений матлот Аркєстра рассійскіх народних інструментав.

Василь Карпович:

ПО-ЖЖЖААА-Р-Р-Р-Р-ИТЬ!!!

Аркєстр рассійскіх народних інструментав зпереляку замовкає.

Завіса.

На сцену виходить конферансьє – плюгавий мужчіна у фраку, косовороткє, паласатих штанях, що заправлені в сапагі.

Конфєрансьє (патетично волає):

Антракт!!!!!

Працівники сцени виносять на сцену стільця, на якому стоїть старовинний бобінний магнітофон «Камєта», з якого зі страшним хрипом типового прокуреного  російського алкаша Голос Владіміра Висоцкава тут же починає похабно гарчати російську народну пісню «Ех раз, ісчьо раз, ісчьо многа, многа-многа-многа раз».

Глядачі похапцем пиздують у бухвет пити коняк та закусювати конхветами «Вдахнавєніє».

Автор “Тельман”

Надіслав “Агент”

Твоя особиста думка нас тут не цікавить